1
Співтворення: як публічна подія змінила ескізний проект

13 червня, коли ми (команда Pawillion) проводили квартирник коло будівлі майбутнього Pawillion у Стрийському парку, у нас були очікування “почути кожного”, – напівжарт – насправді ми побоювались шквальної критики. Коли плануєш зміни до будівлі у Стрийському парку у Львові, у кожного львів’янина точно буде своя думка щодо цих змін. А вийшло досить несподівано – нижче про все у деталях.

Отже про контект, – є будівля на 600 кв.м. у Стрийському парку, яка зараз знаходиться у такому стані:

Pawillion-Current-State-2 Pawillion-Current-State-1

З неї плануємо зробити простір взаємодії Pawillion. Для цього треба двічі збільшити площу споруди (як мінімум до понад 1000 кв.м.) – інакше проект не є економічно вигідним. Але як це зробити, якщо будівля знаходиться у парку, і збільшення поверховості та прибудова неможливе ? Тарас Боднар, співвласник студії GismoArchitects і співзасновник Pawillion, разом з командою Pawillion, вийшов на наступну концепцію, яку власне і презентували 13 червня на квартирнику:

Pawillion-Concept-1 Pawillion-Concept-2

Суть – зробити у будівлі 4 рівні, заглибитись на півметра донизу – дозволить збільшити площу без змін до зовнішнього об’єму будівлі. Максимально використати віконні прорізи для збільшення освітлення та можливості візуального доступу до парку – використати ключову перевагу місця розсташування – можливість бачити з вікна офісу історичний парк. Відповідно до цього використати матеріали для зовнішнього оздоблення – цеглу, деревину, метал – які вписуються у середовище, використовуються в інших будівлях у парку (хоча про жахливий стан сусідніх будівель треба писати окремо).

Над зовнішнім виглядом думали теж довго, спочатку вийшли на наступний варіант:

Pawillion-Visual-Concept-1-2 Pawillion-Visual-Concept-1-1

Проте виступати за об’єм будівлі виявилось неможливим – правила забороняють навіть такі невеликі вставки,  і плановане металеве покриття виявилось надто дорогим для проекту. Фронтон зберегли – але дверний проріз є замалим, особливо по відношенню до вікон. Виглядає, що простіше зайти через вікна. Отже, вийшли на наступний варіант:

Pawillion-Visual-Concept-2-2

У цьому варіанті більше деревини – планували використовувати трансформовані панелі (ставні), які можна розгортати зсередини – відповідно або повністю закривати або відкривати вікна. Також просторіший центральний вхід – з наскрізним виглядом на парк. Дахове покриття теж металеве. Порахували – не надто дешевше виходило, – цього разу деревина здорожчувала проект. Наступний варіант:

Pawillion-Visual-Concept-3-2

Це власне і був той фінальний варіант, який презентували на події 13 червня. Тут лише частина будівлі має оздоблення з деревини, вікна відкриваються зсередини, що створює ефект форми, що постійно змінюється – залежно від того, які вікна відкриті – будівля має різний вигляд.

На самій події ми почули цікаві пропозиції і зауваження (див. фотозвіт). Загалом ідея про 4 рівні і пластику всередині сподобалась, а про зовнішній вигляд давали різні ідеї – найцікавіша з яких полягала у збереженні гармонії тих віконних прорізів, які є зараз у будівлі (хоча це не стикується із зміною призначення будівлі із оригінально виставкового одноповерхового павільйону на багаторівнений простір для інновативних компаній, команд та фрілансерів).

Творчий процес 13 червня не закінчився на самій події – він перекочував у Charles Bukowski – і непомітно переріс у 14 червня.  Завдяки активним учасникам події у Стриському парку та мозковому штурму у Bukowski (а саме …….), ми вийшли на нову концепцію. Змінили все – і середину, і зовнішній вигляд.

     

У новій концепції архітектурного рішення рівні зберігаються, – але вони вже не асиметричні. Натомість робиться простір у центрі, який стає візуальним якорем будівлі. У цьому місці можна проводити заходи, використовувати як внутрішній соціальний простір для резидентів, центр тяжіння для зустрічей і т.д. Зберігається рівневість – 3 рівні. Залишається зал для подій, переговорки та першому та другому рівні, можливість модульного розбиття на окремі простори на другому рівні. Ми далі заглиблюємось  вниз. Головне – ззовні будівля збереже симетрію віконних прорізів, існуючих зараз – вони будуть продовжені, збільшивши освітлення внутрішнього простору, але металеве оздоблення ззовні зберігатиме первісну симетрію віконних прорізів. І, що теж важливо, таке рішення є дешевшим у виконанні.

В історії Pawillion це перший результат співтворення – коли колективний розум спільноти трансформує ідеї вузького кола команди.  Хто був 13 червня з нами – вам окреме дякую! Хто хоче долучатись до наступних кроків – слідкуйте за нашим facebookом. Далі буде внутрішне оздоблення і простір – плануємо планувати прямо там – у будівлі у Стрийському парку. Якщо ви хотіли спланувати власний офіс для себе чи своєї команди – це і буде такою можливістю.

19.08.2014 | Воробей Володимир